Так побажала природа...Зараз я мала б лежати на березі моря, потягувати апельсиновий фреш і думати наскільки ж життя вдалося. Але ні! Легкі шляхи тільки для слабаків (думаю так вирішили мої батьки) Тому зараз я у своєму рідному Львові, сиджу вдома, дивлюся на засніжені вулиці крізь вікно та не потягую різні фреші, а п'ю улюблений м'ятний, що теж впринципі непогано, бо до школи я не пішла саме через погодні умови. І знаєте в цьому напевно один єдиний плюс цього снігопаду,який триває вже 1,5 доби. Вчора до школи я їхала півтора години, бо саму годину ми стояли в заторі. Тоді в мене появилось таке враження, що живу я не у Львові, а мегаполісі під назвою Москва. На санки піти не можна, машиною поїхати кудись практично нереально. Ось так і живемо. Та в понеділок вже обіцяли потепління, хоча до кінця березня все ще буде холодно. А так хочеться літа...
За час, що я не писала, сталося багато чого досить цікавого. Ну для початку, появилися перші офіційні фіналісти. Саме ОФІЦІЙНІ, яким дзвонили і казали: "Вітаємо, ви стали фіналістом/альтернативним кандидатом програми FLEX". Та нажаль, ці фіналісти не з України і навіть не з Росії, а з Казахстану. Багато людей дуже дивувалося, адже Казахстан обдзвонювали завжди після Росії, так само як і Україну. Може і Україну десь скоро обдзвонять ^ ^ А поки будемо чекати і радіти, що хоч неофіційні вже появилися. Це впринципі і є друга важлива новина. Звичайно, серед них мене немає. Та я і слабо вірю, що мені подзвонять. З одної сторони, "ну мусять подзвоити, я до цього 2 роки йшла", а з іншої сторони - " не завжди до мене вдача повертається лицем (if u know what I mean) " Доречі, до квітня лишилось 16 днів!Yeaaaaaah! Побажайте мені удачі! І я надіюсь, що скоро і для мене засяє сонце, як в прямому так і в буквальному сенсі ;)
Немає коментарів:
Дописати коментар