New Life

          Це неможливо назвати новим життя, але це термін, який найбільше підходить. Я багато разів чула та читала, що FLEX змінює життя тих, хто їде в США на рік, але ніколи не бачила, щоб цей конкурс змінював людей, які і не поїхали. Я не можу стверджувати, що він мене змінив докорінно, але певні зміни сталися. Я багато чого зрозуміла. Недавно, я зайшла в групу (напевно вже привичка) і вирішила почитати обговорення: "Хто і як дізнався про конкурс". І я зрозуміла, що чекала я на нього не так вже довго і всі мої плакати, мрії - ніщо. Я просто була в "афиге", коли прочитала, що люди чекали на цей шанс 5 і більше років і не пройшли...АС, де справедливість? Взагалі, після мого "тріумфального" програшу, сталося багато чого не очікуваного. Чесно признаюсь, я думала, що після обдзвіну FFF розпадеться. Програвші - далі будуть жити своїм "українським" життям, а фіналісти будуть засинати зі своїми "рожевими" та "ідеальними" мріями про Америку. Думала, що не буду святквати своє ДН, але все-таки переконала себе, що потрібно (мене переконала велика к-сть подарунків ^ ^). Найголовніша новина - заставила мене вилізти з ліжка, але що це я вам розкажу тільки в тому випадку, якщо це дійсно станеться.

          Про початок цього тижня можу сказати: Школа - дім, школа - дім, школа - дім - репетитор - дім. Ммм...я прям актівістка =р Ідучи сьогодні додому я почала думати про своє життя (пишучи це сиділа з серйозним обличчям a la філософ). І чомусь згадала про автобіографії. Так ось я дійшла до висновку, що про моє життя можна написати якусь маленьку розповідь, але про мої лажі 3-томний роман - гарантовано. Я не знаю, але мені здавалось, що за допомогою FLEXy ця маленька розповідь стала б романом, ну а 3-томний роман, 10-томною енциклопедієюю. І неважливо мені було куди їхати, головне щоб хоча б кудись і надовго (якби був шанс вибирати обрала б GB) 

           А для чого ви йшли на FLEX? В мене було дійсно багато причин, але це напевно найголовніша. Відповіді пишіть в коментарах і підписуйтесь на мій блог)

           Гарних вам снів)

           P. S. А ще в нас погода просто супер! Можливо, в пятницю джинсовочку вдягну)

Have a good dreams)

Напруга +100500

            Це напевно буде мій найбільший пост. В ньому я просто хочу розказати про свій тиждень, але чим він такий особливий, ви дізнаєтесь в кінці.

     В понеділок нічого особливого не було: обдзвін не починали, прийшла в школу і зразу захотіла звідти піти, подивилась пару фільмів вдома. Все як завжди. Пройшла один тест на внутрішнє громадянство і за своїми поглядами, я повинна жити у:

     Вівторок напевно був  найкласнішим днем з цих всіх, хоча вівторок один з моїх найнеулюбленіших днів. І все це - геометрія. Якщо понеділок в школі - це день хавчикінтернетхалява, то в вівторок потрібно попрацювати. Не зрозумієте мене неправильно, я люблю математику і вчиталька в нас класна, але стереометрія - це поняття, яке на мене наганяє страх. Скільки б я собі не уявляла ці малюнки, я не можу зрозуміти, як їх потрібно будувати. Звичайно, є задачі, які я розумію і вмію малюнок малювати, але з кожним урок це стає все важче і важче. Ще в школі в цей день була вистава, яка проходила в актовому залі. Для мене, похід в актовий зал - це вхід у світ інтренету і нічого більше, хоча іноді на цих виставах можна ще й посміятись. Найвеселіше у цей день завжди проходить медицина. Парасковія Дмитрівна півуроку розказує різні новини, а ми фоткамся. Це вже традиція. На цей раз ми вчилися робити чепчик. Зі школи мене з братом забрав тато, що нас здивувало, бо тато нас рідко, коли забирає, і ми поїхали до тата на роботу, через McDonalds. Колись я жартувала, що моя дорога до татового офісу лежить саме через нього. Виходячи з Макдаку, підійшли до машини. Тато відкрив двері і побачив, що в салоні вже хтось сидить. І тоді ми вїхали, що перепутали машини. Це був  Epic Fail. Поки чекали тата в машині зробили купу фоток. А дорогою додому почали говорити про США. Мій брат звичайно сказав, щоб без нового iPhone я не поверталась (по ідеї в жовтні має вийти 5S або 6), а тато сказав, що він і так зсобою телефон не носить. Головне, ВІН ДІЙСНО ЙОГО НЕ НОСИТЬ! Але всеодно почав оправдовуватись, що його телефон зараз з ним. І тут тільки тато починає йому дзвонити, він каже :"В мене сімка розрядилась". Ахахаха весь вечір потім згадувала. Додому ми приїхали дуже пізно, бо я згадала, що мені треба в Adidas. Так так, Богуся буде ходити в спортзал, в басейн і на йогу. Думала, куплю тільки спортивну форму і все, так ні - зайти в спортивний магазин на 10 хв. - це для слабаків. Треба провести в торгову центрі 2 год. і нічого не купити. Так можу, напевно, тільки я.

     Середа була теж непоганою. Нас забрали з фізики, бо до нас в котрий раз приїхали англічани і люди з компанії, які пропонують нам освіту в Британії. А хто з ними буде говорити? Да да ми, хто найкраще знаєм англійську ^ ^ (я завжди була скромною людиною) Приїхала класна жінка з Кембриджу і розказувала нам про факультет, на якому вона викладає - Business Administration. Я думала, що це знову приїдуть представники якоїсь компанії, яка пропонує освіту у Великобританії. Ну впринципі так і було, але на цей раз я дійсно слухала. Хоча, якраз слухати я почала після того, як мене запитали, у якій сфері бізнесу я хочу працювати. Я ніколи про це не думала, тому перше, що прийшло у голову Fashion. Найцікавіше те, що докінця цієї так званої "лекції" я придумала ідею свого бізнесу. Після уроків почав падати дощ, тому я хотіла чим швидше поїхати додому, зробити собі гарячого чаю та заритися під ковдру. Але ні! Спокійний вечір для слабаків! В цей день почався обдзвін. Я ледве стримувалась, щоб не заплакати. І не від моїх переживань. Ні, зовсім ні! Мені подобалося спілкуватися з флексерами, я знайшла багато однодумців та просто класних людей. Мені подобалося разом з ними мріяти про те, як будемо всі на ПДО та як ми будемо плакати в аеропорту. Мені подобалось саме відчуття того, що ти можеш мріяти! Але було важко усвідомити, що скоро все це припинеться по двох причинах: або я не пройду, або багато афігенних людей не поїде( В цей день мені так і не подзвонили...

       Четвер я майже не пам'ятаю, так як цілий день я "існувала" в очікуванні дзвінка, наспівуючи пісню: Позвони мне, позвони! В цей день обдзвонили Львівську область і мої нерви просто оскаженіли. Настрій мінявся щохвилини. Мені не подзвонили...

        П'ятниця - останній день. Залишившись вдома, я виспалась до пів 1. Мама мене не будила, так як знала, що сон це те, що мені потрібно. Але коли ми згадали, що замовили білети на "Оз: Великий і Могутній", швидко почали збиратися, навіт не поснідавши. Я аргументувала це тим, що попкорн - це кукурудза, а кукурудза - це овоч, а овочі - це хороший сніданок. Мама, звичайно, подивилась на мене, як на ідіота, але не суть. Половину фільму я дивилась на телефон, але потім він мене зацікавив, особливо графіка. Другу частину дня я провела, передивляючись "Форсаж". А в 7 годині вечора я дізналась, що усім фіналістам та альтерам уже зателефонували. Сльози так і котились на очі. Цілий вечір я не могла нічого робити: ні музику слухати, ні їсти, ні фільми дивитись, навіть на повідомлення відповідати та говорити по телефону. Я знаю, не поїхати в Америку - це ще не кінець світу, але це кінець твоїй вірі в здійснення мрій...

         Цілі вихідні в мене була якась порожнеча, незважаючи на те, що у подружки було щось a la  pyjamas party, де було дійсно весело. Але як тільки я залишалась наодинці зі своїми думками, було таке відчуття, що я не "живу", а просто "існую". Знаєте дописуючи цей пост, про свої останні слова я можу сказати тільки одне - Королева Драми. Сиджу і сміюся зараз над ними, але, в деякій мірі, це є саме так.

3...2...1...STOP

          Все...it's over! Аж не віриться...ці 80 днів закінчились. На годиннику 00:00 і це означає yeah bitch, ми дочекалися обдзвону. Ну правда я сумніваюсь, що він завтра почнеться, точніше я на 75% впевнена, що обдзвін буде не завтра і не наступний тиждень, а почнеться він 15 квітня. Мені і самій це тяжко визнати, але моя інтуїція каже мені, що все буде саме так. "А ще твоя інтуїція казала тобі, що на твоє день народження буде тепло", - каже мій внутрішній голос. А й правда, я така надіялась на свій ДН гуляти вже в футболкахплаттяхкедахбосоніжках, хех напевно "не судьба". Хоч і сніг вже не падає, але тепла нам чекати не скоро. В нас за день максимум +6, а в Севастополі +25...як так? де справедливість? Ще й вдень був туман, хоча в цьому я не бачу нічого поганого. Іноді я люблю таку погоду, коли падає дощ, туман. В такий момент ти сидиш вдома, тобі нікуди не потрібно і не хочеться йти, тий деш на кухні заварюєш собі свій улюблений чай, береш томик своєї улюбленої книжки і читаєш. Так як першим, що попалося мені в руки була стопка старих журналів, я вирішила перечитати їх. Дивно, але журнали я купую вкрай рідко, тільки коли кудись їду, а після винайдення Ipadу, я і взагалі не памятаю, коли останній раз йшла в газетний кіоск. Та з книжками інша історія. От неможу я читати книжки на планшеті, так це зручно, займає мало місця, але немає того запаху нової книжки, загнутих сторінок, закладки у вигляді фотографії або шкіряної фігнюшки. Та журнали я теж люблю перечитувати. І не тільки передивлятися шмоткикосметикузірок, а і читати статті. Повірте іноді можна знайти щось досить цікаве для себе: від нової книжки до новини, що Таві Гевінсон залишає пост модного блоггера. 

            Також, весь мій день пройшов за переглядом фільмів (ну як і завжди на канікулах) і поїданням вкусняшок. В мене таке враження, що після цих канікул, я можу сміливо йти в кіно- критики.

             Все я спати, бо завтра ще в школу ставати.

              Всім дзвінків з фразою: " Ви стали фіналістом програми Flex"

Забивай на все, зажигай в суботу!

          Нажаль ця фраза не про мене. Моя субота пройшла за переглядом фільмів та походом в магазин. ну почнем з початку. Встала я в 8:43, думаючи що це вже десь близько 11:30, бо мої брати так кричали, що було таке враження, що їх "декстер" ріже на кусочки. Після того як мене розбудила, я включила свій ноутбук та зразу Вконтакт. Потім зайшла на сайти різних ПО, Instagram, Blogger. Далі я вже почала зависати Вконтакі, але тривало це недовго, бо музика нормально не грузилась, фільми теж - добре хоч мала з ким переписуватись. Але мені так хотілося щось подивитись, що я включила телевізор. Чесно, я навіть не памятаю, коли останній раз його дивилась, але ви не повірите - це набагато прикольніше, це зовсім інші відчуття. Останнім часом я включаю якийсь фільм і або засипаю, або просто вичікую, коли він закінчиться. А за сьогодні по телевізору я передивилась Счастливы вместе, Скубі-Ду, Солт, Квант Милосердя та Казино Рояль, (Доречі, Джеймс Бонда я так і не додивилась і не знаю чи буду. Мені просто не хочеться) причому під час всіх цих фільмів я сміялась або плакала (це буває вкрай рідко) Так само і з музикою. Вже остогидло слухати її в наушниках або вдома. Я слухаю і нічого не відчуваю. А їдучи сьогодні в машині грала пісня, про яку я вже давно забула B.o.B feat. Bruno Mars - Nothing on You. І я співала увесь голос так, що мій тато сказав, що він мені в душі підключить радіо. Так все таки моя публіка - це мило і мочалка ;) 

             Ще я така молодець, що запитала і навіть зробила сьогодні пару уроків. Ну і з'їздила в торговий центр. Бажання ходити по магазинах у мене не було, тому ми зразу відправились в супермаркет, я купила собі улюблений чай і ще пару вкусняшок.

             Ось так і пройшов мій день. Зараз додивляюсь Казино Рояль, а потім спатоньки. 

              Sweet Dreams)

3x13 П'ятниця

          У нас знову сніг. І мене це не просто бісить, а я готова "рвать и метать". Прям пятниця 13, але 3 тижні підряд. Хоча зранку я встала, було сонячно, але ні - сонце це для слабаків! Ось вам ще одну снігову п'ятницю. Забудьте про свої шортикожанкимайкикеди, тільки пуховикугги, тільки хардкор. Думаю цього року моє день народження пройде засніжено знову, бо як недавно дізналась, 17 квітня 1997 року падав сніг.
           З великим бажанням сидіти вдома і нічого не робити, я відмовилась від поїздки в гори, і сиділа цілий день, переглядаючи Губку Боба з малими і Отбросы, про які я згадала тільки тому, що мені не було що дивитись. Новий серіал починати дивитися я не хочу, у всіх фільмів зараз один сценарій, а чимось іншим сьогодні займатися - просто лінь. Тому лежу, страдаю і думаю, щоб ще подивитись.
           Думаю, мій день так і закінчиться - я, ноутбук і, може, відро попкорну.
         
           ХОХО Гарних вам вихідних, сонечка і температури +25)

Навіть аеропорту не видно(

Мультик дитинства ^ ^

English Time

          Сьогодні я знову не ходила на плавання і піду, напевно, на наступно тижні. О це велике НАПЕВНО. Знаючи себе, оправдання я найду завжди. Замість плавання ми пішли в McDonalds. Ось так і худаєм ;) Просидівши там 3 години, нічого не вивчивши ми пішли на англійську. Посиділи 2 годинка на англійській, поржали з того, як чувак з одного із записів, якого звати Мігель, говорить англійською на співбесіді. 

           Після англійської випили чаю, поговорили про моє 16-ліття, яке буде ось ось. Чесно кажучи, я не дуже хочу його святкувати. Люблю святкувати дні народження, але планувати їх - its not mine! Минулого року мені пощастило і я була в Швеції. Можливо АС зробить мені цього року подарунок до дня народження і скажуть цю заповітну фразу: "Вітаємо, ви стали фіналістом програми FLEX". Потрібно надіятись на краще. 

            Також, ми обговорили наші плани на літо і я зрозуміла, що я не можу нічого спланувати, тому ми розглядали два варіанти: (вийшло доволі таки смішно)

27.03.2013 Instamood, instagood

          Встала я десь біля 9, що впринципі рано для мене у вихідні і на канікулах. Поснідала парочкою фруктів, провела декілька хвилин в інтернеті і поїхала в торговий центр. Як завжди їхала за одним, а купила зовсім інше - їхала за балетками, а купила окуляри та футболку. Я в собі і не сумнівалась.

Майже такі ж як і загубила)

Сподобався надпис)

          Знесиленні, ми вирішили піти перекусити, але в нашому торговому центрі це найбільша проблема. King Cross вже давно для мене місце для "худаючих". Там є куча кафешок і всяких фаст фудів, але кожен чимось не підходить. На цей раз ми вирішили піти в Сушию, але добре подумавши ми звернули в TG Amigos. Це один з моїх найулюбленіших стейк хаусів - тсейки там просто OMG. Але великий мінус, що туди ніхто не ходить і в них завжди немає того, що ти хочеш замовити. Так само і в цей раз - телятини не було. А людей там дійсно ніколи немає. Іноді в мене таке важення, що я заходжу туди як перший клієнт за місяць і вони готові зустрічати мене хлібом і сіллю.  А в Сушию ми не пішли, тому що я з тих, хто просто ненавидить суші. Рибу я дуже люблю, але не рис і не соєвий соус. Про імбир взагалі мовчу, бо перший я його попробувала, думаючи, що це лосось. Ех наївна.  Потім ми пішля в KREDENS (іноді мені здається, що я там скоро поселюся) І побачили "О це чудо!" Як можна не сфоткатись в такій кабінці?

Як тільки побачили таку кабінку, зразу згадали фільм " Дневники Принцессы"

           Прийшовши додому, я ще взяла собі пару вареників і пішла дивитись фільми. Була така змучена, що заснула підчас фільму "10 років" і встала в 6 ранку.

26.03.2012 Оренда квартири подобово - 500 грн.

          Зараз 20:55 і я ї'м найсмачніший шніцель у своєму житті...Сьогодні ввечером прийшов кінець моїй дієті. І тут не справа в силі волі... ну так справа в ній, але не тільки. Поснідала я своїм фруктовим салатом (його я в своєму раціоні напевно залишу) і поїхала на іншу хату. Так так, мій сусід все ще не заплатив за інтернет. В мене є там інтренет, але він йде через кабель, бо мені лінь купити роутер, а після того як почало ловити wi-fi мого сусіда, то потрібність йти за роутером взагалі пропала. Пообідала я парочкою овочів, так як такій "принцесі", як мені важко було витягати все і щось готувати. Весь інший час я страждала від того, що мені не можна було їсти, тому весь час я напихала себе жувачками. Ось що залишилося від пачки, яку я купила тільки сьогодні зранку:

В цій пачці було 12 штук зранку (відчуваю себе коровою, яка цілвй день жувала траву)

          За день я встигла 100 раз переслухати Outasight - Now or Never, тому ця пісня made my day; попереписуватись та поговорила з багатьма людьми, половина з яких флексери. Тепер багато хто з них їдуть до Львова, бо у нас кожного року їде приблизно 25 фіналістів. Здаю квартиру - 500 грн. доба! Також, я як завжди зробила кучу своїх фоток з вебки. 

          Зараз 23:03 і я доїдаю свою пачку сухариків, які не пішли в салат. Я покінчила з дієтою і для всі вдома цей день став червоним в календарі, бо Богуся стала добрішою ;) Тому, я вирішила просто ходити в басейн, а в квітні ще й додати зал та йогу.

           P. S. Завтра я знову не піду в басейн, бо їду в торговий центр ( в певному сенсі я буду бігати по магазинах, тобто займатися спортом), тому піду в четвер, але вже точно! Гарних канікул!

          

24-25.03.2013 Канікули

          Єєєєєй канікули! Нас в пятницю знову засипало і як завжди не пішла до школи. Поясніть будь-ласка мені чому у свої весняні канікули я маю сидіти вдома, бо виходити на вулицю лінь через мороз? Але все-таки одна єдина річ заставила мене вилізти з ліжка…мені відключили інтернет…ВІДКЛЮЧИЛИ! Справа в тому, що всі ми дружно сидимо через wi-fi сусіда, але моєму "улюбленому" сусідові линь заплатити за інтернет. Тому тепер я їжджу сидіти в неті в свій улюблений KREDENS або тусуюсь на іншій хаті.
Також, з понеділка я вирішила сісти на дієту. Так так, я, людина яка неможе прожити без всього калорійного "лайна"(по-іншому і не назвеш), тепер веде здоровий спосіб життя: їм тільки фрукти та овочі, ходжу в басейн і качаю прес. Багато хто зараз подумав, що мене вистарчить максимум на дні 3, але ні тепер це справа принципу - я поспорила з мамою. Мені не вірять що я протримаюся 2 тижні - НЕ ВІРЯТЬ.

          Ось сама дієта:
Сніданок : фруктовий салат заправлений йогуртом (можна додавати будь-які фрукти, крім бананів та винограду)
Обід і вечеря: овочевий салат (неможна заправляти майонезом, бажано оливковою олією; картопля категорично заборонена)
Пити можна лише воду негазовану, підкислену лимонним соком, зелений чай або фреші.

           Попробуйте не завити після таких двох тижнів. Але я тримаюсь. + важко через те що, я ніколи в житті не сидтла на дієті. В мене ніколи не було особливих претензій до своєї фігури, але один раз я вирішила почитати склад своєї улюбленої Belvita, причому склад я читала не перший раз. Наприклад, склад Coca-Cola (не люблю Pepsi) я знаю напам'ять, і мене ніколи не дивував діоксид вуглецю. Але гліцерин у Belvita змінив багато чого. Ви розумієте, що ми їмо мило? Ми тупо пхаємо собі в рот гель для душу, шампунь, піну для ванни і так далі...
           Ще одна велика новина - обдзвонюють Росію. Уявіть - я прокинулась в 12, заходжу в ВК: "оО 3 повідомлення", - подумала я. І тут ця фраза…"ОБДЗВІН ПОЧАВСЯ" В мене була якась заторможена реакція, бо зрозуміла я, що почався обдзвін тільки через хвилину. В цей момент в мене "чуть серце в кеди невпало". Але народ забув додати, що цей обдзвін почався в Росії.Але коли я і це дізналась, мені було паралельно. Чесно. Напевно, через те що, мені просто набридло очікувати. Але я всеодно надіюсь, що наш час теж скоро прийде. Хоча я не знаю, мені подобається уявляти як я їду в аеропорт, на ПДО і мені не хочеться з цим всім розлучатися…
           Ось вам накінець пару моїх фоток за ці дні: ( страдала фігньою)

 Так так в мене є такий ванільний хомут з американським прапором

В Kredens Cafe

Natura sic voluit

      Так побажала природа...Зараз я мала б лежати на березі моря, потягувати апельсиновий фреш і думати наскільки ж життя вдалося. Але ні! Легкі шляхи тільки для слабаків (думаю так вирішили мої батьки) Тому зараз я у своєму рідному Львові, сиджу вдома, дивлюся на засніжені вулиці крізь вікно та не потягую різні фреші, а п'ю улюблений м'ятний, що теж впринципі непогано, бо до школи я не пішла саме через погодні умови. І знаєте в цьому напевно один єдиний плюс цього снігопаду,який триває вже 1,5 доби. Вчора до школи я їхала півтора години, бо саму годину ми стояли в заторі. Тоді в мене появилось таке враження, що живу я не у Львові, а мегаполісі під назвою Москва. На санки піти не можна, машиною поїхати кудись практично нереально. Ось так і живемо. Та в понеділок вже обіцяли потепління, хоча до кінця березня все ще буде холодно. А так хочеться літа...

          За час, що я не писала, сталося багато чого досить цікавого. Ну для початку, появилися перші офіційні фіналісти. Саме ОФІЦІЙНІ, яким дзвонили і казали: "Вітаємо, ви стали фіналістом/альтернативним кандидатом програми FLEX". Та нажаль, ці фіналісти не з України і навіть не з Росії, а з Казахстану. Багато людей дуже дивувалося, адже Казахстан обдзвонювали завжди після Росії, так само як і Україну. Може і Україну десь скоро обдзвонять ^ ^ А поки будемо чекати і радіти, що хоч неофіційні вже появилися. Це впринципі і є друга важлива новина. Звичайно, серед них мене немає. Та я і слабо вірю, що мені подзвонять. З одної сторони, "ну мусять подзвоити, я до цього 2 роки йшла", а з іншої сторони - " не завжди до мене вдача повертається лицем (if u know what I mean) " Доречі, до квітня лишилось 16 днів!Yeaaaaaah! Побажайте мені удачі! І я надіюсь, що скоро і для мене засяє сонце, як в прямому так і в буквальному сенсі ;)

Hello Spring)

          Давно не писала) Що було на мунилих тижнях навіть не пам'ятаю. Цей тиждень пройшов досить весело. Понеділок, як завжди, пріколи на тех. перекладі, omegle на машинописі та інформатиці...nothing interesting. Після школи зайшла в музичну школу і зрозуміла наскільки скучаю за нею. Я ніколи не любила грати на флейті, але там завжди було весело і вчитель як завжді ржав з того, що якби я стала медиком, то пішла б на патологоанатома.....ахахахаха така в мене доля ;) В вівторок в школі взагалі цікавого нічого не було. Але після школи я афігенно провела час гуляючи з другом. Було весело, класно, навіть йти не хотілося) І ще я помітила, наскільки тепло і гарно було...ахахахха весна прийшла) Середу, я провела, як ведмідь, який знову впав в спячку. А зараз я сижу в кафешці, п'ю м'ятний чай, так як не люблю каву. І дивлюсь "Рожеву Пантеру". Так-так цей самий мультфільм дитинства. І я була в шоці дізнавшись, що вийшов він у 1964. Але цей мультик ніколи не здавався мені старим чи неактуальним. Я досі люблю його і мені досі цікаво його переглядати) До речі, щодо Джеймса Бонда, я так і недодивилась докінця всі частини, навіть не пам'ятаю на якій зупинилась. Можливо, колись на мене знову найде натхнення, а зараз я стараюсь менше стирчати в неті, адже прийшла весна...)

Books

         Я не з тих людей, які дуже багато читають. Головною причиною цього, напевно, є брак часу та шкільна література. Більшість літератури, яку нам пропонують в школі є настільки нудною, що після перших 10 хв. читання я засинаю. Але читати я люблю. І не тільки через сюжет. Мені подобається тікати з самого ранку у кавярню і читати там, уявляти все це до найменших деталей, люблю запах книжок, який не зрівняється ні з чим.
         Сьогодні я знайшла список книжок,які дійсно варто прочитати. І хоч сюжети не всіх мені сподобались, а деякі з них я вже читала, - цей список дійсно можна вважати чарівним...

1. Жизнь взаймы 

Эрих Мария Ремарк 

Мужчина, его автомобиль, хрупкая девушка, умирающая от туберкулеза. Героиня тратит все деньги на платья Balenciaga, а герой очень хочет верить в лучшее. Ироничный и абсурдный финал переворачивает эту сентиментальную историю с ног на голову. Если верить в сомнительный тезис о том, что каждая девушка в 17 лет должна читать Ремарка, то пусть уж это будет “Жизнь взаймы”. 

2. Портрет Дориана Грея 

Оскар Уайльд 

Прекрасный и капризный юноша Дориан не хочет стареть. Талантливый художник Бэзил пишет его портрет и, сам того не зная, в буквальном смысле передает на холсте его душу. Теперь Дориан навеки молод, а портрет стареет вместо него. Прекрасный мистический роман про наивный эгоизм юных, про аморальность красоты и про то, как на самом деле страшно никогда не меняться. 

3. Повелитель мух 

Уильям Голдинг 

Жуткая книга про развлечения английских школьников на необитаемом острове. Маленькие мальчики проживают эволюцию наоборот, превращаясь, из цивилизованных детей в злых, диких зверушек, культивирующих страх и силу, способных на убийство. История про свободу, которая предполагает ответственность, и про то, что юность и невинность – вовсе не синонимы. 

4. Ночь нежна 

Френсис Скотт Фицджеральд 

Дорогие машины, виллы на Лазурном берегу, шелковые платья – а счастья нет. Любовный треугольник с участием врача по имени Дик, его молодой невротической жены Николь и юной легкомысленной актрисы Розмэри – главный роман о любви, силе и слабости. 

5. Бойня номер 5 

Курт Воннегут 

Подзаголовок романа – “Крестовый поход детей” – самое правильное определение Второй мировой войны. Это война, на которую пошли дети – 17-летние мальчики с отсутствующими мозгами. Главный герой совершает бесконечный перемещения во времени, вспоминая свой бессмысленный и совсем негероический поход против Мирового зла. В этой книге про войну – ни одной батальной сцены. Только глупость и абсурдность всей затеи глазами живого юноши. 

6. Лолита 

Владимир Набоков 

Можно бесконечно спорить о том, что это было – грязное извращение или чистое чувство, провокация или исповедь. Все неважно. Прочитать эту книгу про взаимоотношения сорокалетнего Гумберта и его тринадцатилетней падчерицы стоит хотя бы для того, чтобы понять, почему все мы иногда ведем себя так странно, общаясь со взрослыми мужчинами. 

7. Заводной апельсин 

Энтони Берджесс 

Бунтарская, культовая, жестокая и очень подростковая книга. ЕЕ стоит прочитать, когда тебе 16, или не стоит читать вообще. Главный герой – юноша Алекс, хулиган, садист и жуткое чудовище насилует, убивает, говорит на странном сленге и неожиданно трансформируется в добропорядочного гражданина, сотрудника музыкального архива. Логики нет, есть только чудо, но вполне объяснимое – Берджесс начинал писать роман, думая, что умрет, а закончил, уже зная, что смертельный диагноз был ошибкой. 

8. Легкое дыхание 

Иван Бунин 

Важный рассказ про гимназистку Олю Мещерскую, женственность и первый секс, влюбленного офицера и выстрел на вокзале. “Легкое дыхание” – это то важное качестко девушек, которое заставляет мужчин сходить с ума отлюбви, а самих юных барышень – непростительно легкомысленно относиться к собственной жизни. 

9. Превращение 

Франц Кафка 

Кафка – писатель сложный мрачный. Юной девушке полюбить его непросто. Но попробовать надо. Новелла “Превращение” – абсурдистский памфлет на тему человеческого одиночества. Молодой коммивояжер Грегор в одно прекрасное утро просыпается омерзительной сороконожкой, тараканом, жуком, мерзкой гадостью, на которую его родная семья даже взглянуть боится. Если оставить в стороне модернистские шалости автора, понимаешь, что это все про жизнь, про иллюзорность любви, про уродство и одиночество каждого. 

10. Любовница французского лейтенанта 

Джон Фаулз 

Каждый день на берегу моря стоит молодая женщина в черном и смотрит на горизонт. Женщину зовут Сара и ходит слух, что она ждет обесчестившего ее любовника-моряка. Молодой мужчина собирается женится на юной очаровательной девушке. Но однажды видит женщину в черном, и все идет наперекосяк. Женится он или даст волю чувствам? Тебе решать. Гениальный Фаулз написал два варианта финала, чтобы показать, что совесть - это индивидуальный выбор. 

11. Милый друг 

Ги Де Мопассан 

Классический французский роман с “антигероем” в главной роли. Молодой журналист Жорж Дюруа пытается пробиться в Париже. Он бездарен, жаден, труслив и безграмотен. Зато очень красив. Страшная история про то, как умные и талантливые женщины становится жертвами собственной слепоты. Этот роман – прививка от историй с альфонсами на всю жизнь. 

12. Алиса в стране чудес 

Льюис Кэрролл 

Великая сказка, посвященная маленькой девочке, знакомой автора. “Лолита” без признаков секса. “Алису” полезно перечитывать во взрослом состоянии, чтобы развивать фантазию, неожиданный взгляд на вещи и чувство юмора. 

13. Джен Эйр 

Шарлота Бронте 

Бедная, некрасивая гувернантка с железной волей – самый неожиданный персонаж для романа эпохи Викторианской Англии. Джен Эйр первая говорит мужчине о своей любви, но отказывается подчиняться капризам своего возлюбленного, выбирает независимость и настаивает на равных правах с мужчиной. Современники пришли в ужас от такого разврата, а молодые девушки до сих пор с удовольствием переситывают историю сильной и бескомпромиссной любви. 

14. Алые паруса 

Александр Грин 

Прекрасная, романтическая, с детства всем знакомая сказка про Ассоль, Грея и непоколебимую веру в мечту с простой и ясной моралью – любое чудо может случиться, если ты сам его совершишь. Для себя или для того, кого любишь. 

15. Малыш 

Аркадий и Борис Стругацкие 

Пронзительная история космического Маугли, оставленного родителями на необитаемой планете. Как нетрудно догадаться, именно мы – те самые дикие малыши, брошенные поколением хиппи на произвол судьбы. “Они отправились в опасный свободный полет, да так ничего и не нашли” – многие московские мальчики и девочки, выращенные на пластинках Beatles и рассказах о Че Геваре, скажут тоже самое о своих родителях. 

16. Настенька 

Владимир Сорокин 

Первый и главный рассказ сборника “Пир” о юной девушке, которую съели родители на ее шестнадцатый день рождения, - следует читать сразу после окончания школы, когда сердце еще томится тургеневской негой и бунинской печалью. Рассказ “Настенька” отличается от “Темных аллей” точно так же, как взрослая жизнь от детства. И уж если начинать взрослую жизнь, то с рассказа “Настенька”. Тогда дальше не страшно будет. 

17. Что делать 

Николай Чернышевский 

Первый социалистический рассказ на русском языке посвящен, как это ни странно, не борьбе с царским режимом, а отношениям между мужчинами и женщинами. Молодые герои борются с ревностью и собственничеством, учатся уважать друг друга. 

18. Бродяги драхмы 

Джек Керуак 

Вернувшиеся с войны двадцатилетние ветераны не нашли в Америке середины 40-х ни правды, ни достоинства – и принялись скитаться. Под звуки джаза в прокуренных клубах, под свист ветра сквозь щели товарных вагонов, под ломоту костей после ночевок на голой земле и, конечно, под бесконечные разговоры о христианстве, буддизме, коммунизме, анархизме – разговоры, в которых постепенно, по крупице, они открывали для себя смысл мироздания и смысл человеческой жизни. 

19. Апрельское колдовство 

Рей Брэдбери 

Это очень простой и короткий рассказ о несчастной любви. На нескольких страницах один из самых искренних и лиричных писателей XX века доходчиво объясняет всем юным девушкам, что несчастная любовь – это самое волшебное, что может случиться с человеком. 

20. Записки революционера 

Петр Кропоткин 

Революционер и анархист Петр Кропоткин рассказывает о своей жизни в Пажеском корпусе – военном учебном заведении для детей русской элиты. Эта книга о том, как человек может отстоять себя в борьбе против чуждого, непонимающего его окружения. А еще о настоящей дружбе и взаимовыручке. 

21. Убежище. Дневник в письмах 

Анна Франк 

Дневник 15-летней девушки Анны, которая вместе с семьей скрывается в Амстердаме от фашистов, уже отправивших в концлагеря других евреев Голландии. Анна остроумно и метко пишет о себе, о сверстниках, о взрослых, о мире и о своих первых сексуальных мечтах, и этот дневник – удивительный документ, иллюстрирующий то, что происходит в голове у юной барышни, когда вокруг рушится мир. Анна не дожила до победы над фашизмом два месяца – ее все-таки нашли и отправили в концлагерь, зато ее дневник живет в переводах на многие языки мира. 

22. Кэрри 

Стивен Кинг 

Первый роман великого писателя Кинга о несчастной девушке Кэрри Уайт, наделенной даром телекинеза. Подробная хроника жестокой, красивой и вполне оправданной мести за издевательства одноклассников пробирает до костей и, самое главное, выглядит гораздо адекватней, правдивей и реалистичней, чем, скажем, фильм “Догвиль” Ларса Фон Триера. 

23. Пена дней 

Борис Виан 

Именно благодаря этому короткому роману сказочного французского мистификатора Виана мы знаем, что у девушек в груди цветут лилии, а музыкальные инструменты умеют смешивать коктейли. В мире, полном жестоких, ироничных, но всегда безупречно красивых метафор, хочется прожить всю жизнь. Мы и живем.

24. Нейромант 

Уильям Гибсон 

Один из изобретателей стиля киберпанк, популярный американский фантаст создал сумрачный, жестокий и великолепный мир будущего, опутанный сетями мегакорпораций, залитый неоновым светом и утопающий в бесконечном одиночестве. Самая романтическая книга наших хромированных дней о скитаниях вечных. 

25. Над пропастью во ржи 

Джером Дейвид Сэлинджер 

История взросления юного эгоиста, максималиста и идеалиста Холдена Колфилда на многие лета останется самой известной и самой поучительной книгой о молодых. Именно такие мы все и есть: обидчивые, недобрые, запутавшиеся, дикие и бесконечно прекрасные, потому что искренние, наивные и ранимые. 

26. Пока подружка в коме 

Дуглас Коупленд 

Автор популярной книжки “Поколение Х”, как известно, посчитал нас всех. Однако Коупленд – не только и не столько социальный писатель, он прежде всего гениальный лирик с налетом чистого безумия. “Когда подружка в коме” – полуфантастическая драма о любви и дружбе, полная тонких, ярчайших наблюдений. Именно после “Подружки…” кажется, будто Коупленд – вообще единственный на свете писатель, которые любит нас всерьез. 

27. Ловушка для золушки 

Себастьян Жапризо 

Легкий замечательный детектив о юных французских дьяволицах, любящих белые наряды и открытые автомобили. Одно из самых великолепных произведений о поразительной девичьей вредности, подлости, и гадости, написанное с бесконечным восхищением.

Ностальгія

          Зараз я лежу і думаю про те, як все таки класно не хворіти. Звичайно, ти не йдеш до школи або в коледж, цілий день біля тебе телевізор, ноутбук, планшет і т.д. та повний холодильник ;) Але я хворію 2 раз за місяць, в мене температура і очі мене болять так, що я ледве пишу цей пост. Так, ще одне: мені немає, що робити! За весь день я встигла вмовити тата на покер, почала складати кубік-рубік і зрозуміла, що мій брат переклеїв всі кольори. Я навіть переміряла шмотки літні і зрозуміла, що мені пора по магазинах і хочеться літа. Хочеться вставати зранку на пробіжку, потім снідати фруктами і йти в басейн або в спортзал. І тусити до ночі! А потім поїхати на море: ходити по піщаному пляжі зранку, коли там ще нікого нема, плавати в басейні і попивати свіжовижаті соки, находити нових друзів і танцювати з ними до ранку, пропадати на пів дня. Everything I Want)
          А зараз що? Я лежу і уявляю все це. Навіть в басейн не можу нормально ходити. Просто лежу, час від часу дивлячись в дзеркало і думаючи, що кожен день стаю все товстішою і товстішою. Іноді в мене таке враження, що одним ранком я стану і в дзеркалі буде не одна, а 3 Богусі, а всі будуть худенькими( Знаю, звучить по дурному, але певно мірою - це один з моїх жахів. OMG До чого я упускаюсь?

Weekend, FCE i IELTS

         Закінчивши цей важкий тиждень, я буду сьогодні лежати і тільки лежати. Ну може зроблю потім уроки. Але це не справджується вже декілька тижнів, бо в суботу я лежу і дивлюсь фільми, а в неділю йду до репититора. Допиваючи мій улюблений мятний чай, я додивляюсь Джеймса Бонда. В четвер я не додивилась 4 частину і заснула з ноутбуком, так само як і в п'ятницю я додивлясь 4 частину і знову не додивилась...Сьогодні вже надіюсь додивитись 4 і переглянути 5 і 6. Ох, я б зараз з радістю опинилась в своїй улюбленій кафешці... Може завтра сходжу...
           Завтра я йду до репититора, готуюся до тестів FCE та IELTS. Для тих хто не знає, це тести на рівень знання англійської мови. Ці тести здаються для того, щоб поступити в закордонний вуз. Тільки FCE  набагато легший, ніж IELTS. Якщо FCE  фактично можна здати без підготовки, то до IELTS готуватися потрібно місяцями. Ще я думала над таким тестом, як і TOEFL (такий сами й рівень складності, як і IELTS), але його потрібно здавати в Києві( TOEFL i  IELTS відрізняються тим, що IELTS здається 2 дні та писати його потрібно набагато менше, ніж TOEFL.  Але якщо у TOEFL використовується тільки North-American English, то в IELTS North-American, British, Australian, Scotish, Ireland etc. Тому вибір був досить важкий... Щодо FCE можу додати одне, що здавши FCE не потрібно здавати ЗНО з англійської (але інформація не точна)

            На останок можу додати, що тест ще здається в залежності від вузу: якщо ви хочете поступати в Америці, то краще здавати TOEFL, а якщо в Британії, то IELTS, але зараз в обох країнах почали приймати 2 тести, але не усі вузи!

              P.S. Це взагалі не відноситься до цієї теми, але як це не дивно, на 5 місці по переглядах в мене Аргентина) Я відома в усьому світі! ахахахахаххахахаххахаха ^ ^

My name is Bond. James Bond

             




             Так, як вчора був доволі скучний день, і мені все ще було погано, тато вирішив мене розвесилити і запропонував мені подивитися Skyfall. Я давно хотіла його переглянути та завжди не вистарчало часу. Я погодилась і ми вирішили піти ще за чіпсами. Зупинились на 3-ьох пачках. Я хотіла взяти більше, але потім я зрозуміла, що це занадто. Почали дивитись і додивились аж зранку. Фільм не був скучний, навіть навпаки, але ми вже не мали сил його дивитись, так як дуже хотіли спати. Але після першої пачки, яку ми зїли на перших 15 хв., я зрозуміла, що більше ніколи не буду їсти чіпси, НІКОЛИ!

   Вчорашній вечір надихнув мене передивитися всі 23 частини Бондіани. Кожен день впродовж місяця буду переглядати по одному фільму. Як на мене, це клсно відволікає від чогось. Також, я хотіла писати про кожен фільм окремо, але вже після другої частини мені не було, що писати, так як я сюжет розкривати не хотіла, а писати просто коментар "мені сподобався" або "мені не сподобався" доволі тупо. Тому, я вирішила, що просто в кінці місяця напишу ті фільми, яким я надаю перевагу)