Volunteering

          Довго думала, про що написати і згадала, що недавно ходила волонтерити. Як ви знаєте в Америці волонтерство досить популярне. У нас воно не є настільки популярне. Напевно, через малу к-сть подій. У нас можна було піти волонтером в фан-зону (Євро 2012) або на ярмарок спорту, причому потрапити туди волонтером було практично нереально.
          Мені пощастило стати волонтером на Миколая. Ми були помічниками святого Миколая та розносили подарунки. На перший погляд здається: "Що тут може бути цікавого? Ти ж просто ходиш роздаєш дітям подарунки, слухаючи, як вони тобі розказують, щось про Миколая". Та це було настільки цікаво, що я тепер готова ходити так кожного дня. Ми ходили по різних квартирах і дивилися на здивованих та щасливих дітей. Вони були щасливі, але ще по їхніх очах можна було побачити, що вони збентежені. Щось типу "ВТФ, ви хто такі?" Одна дівчинка взагалі сказала, що вона не вірить в Миколая. А ми прийшли і розбили всі її ілюзії...ахахахахааха) Роздавши першу частину подарунків, ми пішли забирати інші. Якби ми не подивились в мішок, напевно, чотирьом 16-літнім хлопцям Миколайко подарував би книжку про пори року. Так, як більшість подарунків були для менших дітей всі подарунки йшли Любі. Люба -- це 2-ох річна дівчинка, яка нам дуже сподобалась, хоча ми не знали чого. Всякі книжки для малих, іграшки -- все йшло Любі. Були у нас різні казуси. Наприклад, складали ми подарунок для 12 Дмитра, а заходимо до хати, а там живе 9 Аня. Останні квартири ми шукали десь годину. А ще пів години немогли потрапити до підїзду. А коли ми нарешті були вже біля дверей квартир виявлялось, що там ніхто не проживає. В останній квартирі так і було. Ми подзвонили до іншої квартири, і до нас вийшла мадам, яка назвала нас ненормальними людьми, які агресивно будять їхніх дітей. Аяяяяяй, які ми погані! Ось вона вдячність)

          P.S.  Раджу всім брати участь у таких подіях. Це дуже весело, і ви ніколи не пошкодуєте.

          P.P.S. Львів'яни! Всіх кого зацікавив цей пост - детальнішу інформацію можна знайти на сайті: http://volonter.krotus.org

Merry Christmas USA*

          Нарешті 25 грудня! Для когось це кінець року, для когось день народження, а для когось Різдво) В американців Різдво вважається найбільшим святом. Це день, коли ви можете зібратися всією сімєю та співати колядки, дарувати один одному подарунки та просто have some fun) Різдво з дитинства було моїм улюбленим святом. Найбільше через те, що всі мої улюблені фільми показували саме в цей час. За 16 років я, напевно, вивчила вже напамять всі частини "Сам удома". Цей фільм завжди був сімейним, таким він й залишиться. Мої правнуки теж його будуть дивитись...ахахахаха) Також, обожнюю різдвяні випуски своїх улюблених програм, серіалів, але я ненавиджу сучасні різдвяні фільми. Чесно кажучи, зараз мало сучасних фільмів на різдвяну тематику мені подобається. Вони всі, як на мене, не правдоподібні, не щирі та всі мають однаковий сюжет. Але це неважливо, адже головним у цей час є сімя.

          Вітаю всіх всіх всіх з Різдво. Бажаю всім багато подарунків, сміху, коляди)


          P.S. Надіюсь наступного року вітати всіх з Різдвом вже з США)

         

Сезон розпочато! (08-09.12.2012)

          Єєєєєєєєєєєй нарешті розпочався лижний сезон. 8 грудня -- офіційне відкриття Буковелю. Для тих хто не знає, Буковель -- це гірсько-лижний курорт на заході України. Вважається найкращим у східній Європі. Він дійсно знаходиться на високому рівні, але до Альп та до Аспену йому далеко. Особливо хочу зразу попередити краще брати їжу зсобою. Нормально поїсти практично немає де. Чесно кажучи, лижі я не дуже люблю через довгу дорогу, через холод і т.д. Але ж ми мусили туди поїхати. Нічого цікавого не можу розказати. Цілу дорогу читала блог Тані Войцещук або знищувала вафельки ;) В перший день людей було мало, в другий ще менше. Було відкрито десь 5 трас, але їх мені вистарчило настільки, що найближчий місяць я про лижі і чути не хочу. Я розівчилась кататись ЗОВСІМ! Таке враження було, що мене просто поставили на лижі та пхнули, а я їду з закритими очима. А так більше нічого цікавого. Вечір проходив у компанії гарячого чаю та телевізора. На другий день каталась вже краще, але нічого класного теж несталось. Хіба що мене майже збив один сноубордист. Головне навіть не вибачився, а ще почав щось кричати...Ось вона українська натура!
         Але загалом поїздка вдалась)

3 тур (03.12.2012)

          Як ви вже знаєте 1 і 2 тур я проходила в Івано-Франківську. Так як я зі Львова 3 тур я вже б проходила у Львові. Та мене запевнили, що мої результати прийдуть разом з результатами Івано-Франківська. Коли почався обдзвін я сиділа в стоматолога та на хвилину зайшла в основну групу, а там тільки фрази: "Івано-Франківськ вже обдзвонюють" або десятки повідомлень "Мені подзвонили!". Я, звичайно, зразу почала переживати, що мені не подзвонять, як і минулого року і т. д. Найгірше було те, що я не знала в якому алфавітному порядку телефонують - в українському варіанті чи в англійському, тому що в українському алфавіті буква Ж одна з перших. На англійську буква Ж транслітерується як  ZH, що автоматично робило мене останньою в списку (тепер можу запевнити вас, що телефонують по українському алфавітному списку) Так як в перший день мені не подзвонили, я мала надію на наступний. Наступного дня теж дзвінка не було( Звичайно, спочатку я розчарувалась, заспокоювала себе, що раз так сталось, отже так і має бути. Потім виникало питання: "Хіба я гірша за інших?". (Для тих хто не пройде, таке питання у вас буде виникати і не раз.) Та мої страждання полегшив той факт, що батьки мені пообіцяли річ, про яку я мріяла рік точно. Пройшло 3 тиждні  і я заспокоїлась і почала жити привичним життям, забуваючи, що таке FLEX. Одного чудового вечора, сидячи у тата на роботі, бачу дзвінок 044...Це було 17:02. Чесно перед тим, місяць тому, я прочитала, як одній дівчині подзвонили, а вона бачить 044...Вже щаслива, піднімає трубку, а там: "За кого ви голосуєте? Проголосуйте за цього кандидата..." Ви уявіть соб її реакцію...Я спочатку подумала, що і мені так дзвонять, але ж вибори тоді вже закінчились.І тут: "Вітаємо, ви пройшли у 3 тур програми Флекс". Це був ступор 100500 степені. І знаєте не важливо пройду я чи ні, але цей день я запамятала на довго. Я плакала і сміялась одночасно. Просто знаєте, я тільки звиклася з думкою, що знову буду жити нормальним життям, здавати ЗНО. А тут ні! FLEX знову мусив увірватися в моє життя та тепер я мусила очікувати аж до квітня. Немає такого дня, коли б я не задумувалась: "пройду чи не пройду?" І це відчуття просто вбиває!

          Цього року 3 тур складається з 2 ессе,  SLEPу, гри та співбесіди. Раніше SLEP був у 2 турі, тепер його перенесли у 3 тур.

          Як писати ессе з попереднього посту вам вже відомо. Цього року у всіх помоєму були однакові теми:     

1. Чому ви хочете в США, крім того щоб вивчити мову?
2. Іноді ми лідери, а іноді ми лузери. Опишіть ситуацію, коли вам доводилось дивитися за тим, як хтось був кращим, ніж ви.

          SLEP -- це тест в якому є аудіювання та читання і трошки граматики. Зразу кажу, що тест пишеться 90 хв., тому останні відповіді ви просто напишете як небудь. Але SLEP не враховується! Його враховують тільки якщо ви виграли при виборі школи. Якщо ви його завалили, то потім можна перездати, а якщо і 2 раз завалили, то в Америці ви ходите на курси. SLEP та ессе проходять в один день після зборів. На зборах вам дуже детально будуть розказувати про саму програму та як правильно заповнювати анкету. Але у флексерів всеодно виникає по ній багато питань. Про анкету (детально) можна прочитати у наступному пості. 

          Співбесіда та гра проходять через пару днів. Ви приходите групою 5-6 людей. Спочатку відбувається гра. Але перед тим,ті хто були минулого року у 3 турі розказують, яка гра була у них. Цього року нам сказала вибрати казку, сформулювати її основну думку, назвати основний момент та переробити її на наовий лад, а опісля інсценізувати її. Це було досить весело. Поті тривали співбесіди. В середньому в усіх вона тривала хвилин 20. Питають різні ситуаційні питання або просто питання з вашого життя.

          Наприклад:

1. Ваші батьки не проти, щоб ви поїхали в Америку на рік?
2. Які у вас улюблені хоббі?
3. Що допомогло вам стати більш самостійним?
4. Що змінило ваше життя?
5. Чи ви знайомились з кимось в кафе або книгарні?
6. Що ви полюбляєте робити разом зі своїми батьками?

Ось такі питання. Надіюсь ця інформація допоможе тим, хто наступного року буде пробувати свої сили)

Євротур

Хоч пройшов вже місяць, я не могла не поділитися враженнями з цієї поїздки. Почну з того, що з класом у нас була запланована поїздка у Париж. Але, крім Франції, ми ще булий у Німеччині. Поїздка тривала тиждень, і я ще досі згадую її кожен день. It was amazing!

          А тепер детальніше:

           День 1    

          Про нього нічого цікавого сказати неможу, бо цілий день я провела в автобусі, так як нашою першою зупинкою був Берлін. Єдине, що можу додати -- кожен раз я переконуюсь, що цілий день в автобусі з друзями -- це незабутньо і потім можна багато чого загадати.

           День 2    

          Це місто прекрасне! Але в мене таке враження, що його повністю перебудували. Звичайно, залишились старовинні пам'ятки архітектури, але і до них щось добудували. Майже всі будівлі прозорі. Так німці хочуть показати прозорість своєї влади. 

          Після всіх екскурсій, ми пішли в торговий центр. Ходили по різних магазинах, багато чого купили і т.д. Але ж я не можу не вляпатись в якусь історію. В останньому магазині я забула свою сумочку. І якби не продавець, я б про неї і не згадала. А там були (увага! барабанная дробь) всі мої гроші та татова кредитна карточка. Доречі, це не перший раз я гублю сумки в магазині.

          Гуляти в 11 вечора по Берліну -- це awesome! Людей майже немає, все навколо світиться... Доречі, дякуючи цій прогулянці, я дізналась, що не тільки в Лондоні є музей Madam Tussaunds. Так що, його раджу відвідати всім! Не пошкодуєте.

           День 3

          Це місто є мрією багатьох, але коли я туди приїхала, я розчарувалась. Звичайно, там набагато більше всього можна побачити, ніж у Берліні. Саме місто набагато більше, гарніше, з надзвичайною архітектурою ( я б зрадістю пожила у центрі Парижа), але людей там просто мільйони, МІЛЬЙОНИ, МІЛЬЙОНИ. Не люблю великі скупчення людей. Приїхали ми аж надвечір, спочатку поплавали на кораблі, а потім і зразу пішли шукати де поїсти. Ніколи не повторюйте моїх помилок, НІКОЛИ! Ми години 2 ходили і шукали хоч щось нам більш менш знайоме, так як не хотіли ризикувати та їсти у першому кафе. Дійшовши до Єлісейських полів ми вже просто немали сили та вирішили ризикнути. І знаєте що? Мені ніколи так в житті погано не було, а найгірше те, що виявилось, що найближчий Мак був за 100 м від нас! ЗА 100! А саме головне, що до нашого автобусу назад ми дійшли за 20 хв.

          День 4

          В цей день ми їздили у Версаль, а потім знову екскурсія по Парижу, правда автобусна. В автобусі мені і моєму другу небул що робити, тому ми вирішили зіграти в покер на щулбани. Народ я витримал 200 щулбанів -- це був fail, бо потім мені потрібно було витримати 3000 щулбанів. Якщо ви азартна людина не грайте в покер! У вільний час ми вже знали куди йти, тому справились з магазинами дуже швидко. Скажу вам одне, єдиний магазин, який мені сподобався -- Naf Naf. В жодному магазині більше нічого нормального не було. А щодо духів, ціни таки ж, як і у нас. Наприклад, одні з моїх найулюбленіших Thierry Mugler "Angel" коштують близько 100 Є. Ціна у нас в Brocard приблизно 1000 грн. Зробивши всі покупки ми вирішили піти в Мак. Ніколи, НІКОЛИ не заходьте в Мак в Парижі. Я була в Лондоні, який в 4 рази більший, але там не було черги, в якій потрібно було стояти 40 хв. Ми вже навіть не встигали поїсти швидко взяли все зсобою і побігли в інший кінець Єлісейських полів. І повірте за 15 хв. швидкою ходьбою можна пройти їх від початку до кінця.

            День 5

            Це був найкращий день у ції поїздці. Europa Park. За все життя там потрібно побувати. Мені невийшло побувати на всіх горках, бо одного дня просто замало. Але як ж неполізти на найкрутіші. Взагалі, я з дитинства боюся висоти. В мене просто таке враження, що я впаду або просто мене хтось підійде і штовхне. Коли я стояла в черзі на Blue Fire я думала,що просто не виживу і це мої останні хвилини. Та коли ти горка вже зупиняється і ти усвідомлюєш, що зробив це твій подих перхоплює і ти найщасливіша людина на Землі. Та, щоб попасти на горку потрібно чекати 70 хв., причому це була вже осінь. Літом їздив мій брат і казав, що на Blue Fire потрібно стояти близько 3-ьох годин.

           День 6

             Нюрнберг надзвичайно гарне місто. Вже напочатку листопада там було відчутно Різдво. Багато гірлянд, пряників, кави, червоного та зеленого кольорів... Все це нагадувало Різдво. Спочатку були екскурсії, які ми не слухали. У нас були важливіші справи. Наприклад, співати дуетом саундтрек до мультфільму #1 "Pink Panter". Там...тадам...тадам...тадам....ахахаха Орися*

           День 7

    Ну тут теж нічого цікавого спогади з поїздки та фонтан) ахахахаха*

2 тур (21.10.2012)

Найчастіше 2 тур проходить на наступний день. В моїх 2-ох випадках так і було. На 2 тур я знову повинна була їхати у Івано-Франківськ. Виїжджати знову довелось о 6:00. Початку 2-ого туру ми чекали десь 30 хв. і після очікування ми заповнювали анкету та писали 3 ессе. Як заповнювати анкету вам пояснять. Далі, ессе. На ессе виділяють 45 хв. Це короткі психологічні питання, на які відповідь має бути max 8-10 речень. І старайтесь закінчити його висновком. Всі ессе надсилаються у Вашингтон. Результати відомі 4-6 тижнів після туру. Повідомляються по телефону.

За 2 роки мені попалися такі теми:

1. Розкажіть про ситуацію за останні 3 роки коли ви не знали що робити.
2. Який досвід допоможе стати вам ідеальним кандидатом програми обміну? Опишіть.
3. На вихідних ви з хостами зібралися їхати до їхніх родичів в інший штат, але вам подзвонив друг і запросив на вечірку. Як ви вчините?
4. Розкажіть про ситуацію, яка сталась за останні 3 роки, коли ви прислухались до думки іншої людини.
5. Розкажіть про ситуацію, коли ви грали важливу роль у шкільній або міській події.
6. Розкажіть, коли вас примусили зробити щось що ви не захотіли. Як ви вчинили? Чому?

Удачі всім, хто буде проходити 2 тур. Якщо є якісь питання, пишіть мені в коменти або питайтесь Вконтакті.

1 тур (20.10.2012)

          Щоб довго не розказувати, для тих хто не знає,  FLEX - це програма обміну майбутніх лідерів. Вона надає можливість навчатися в американській школі  та проживати рік в американській сімї. Це абсолютно безкоштовна програма, яка оплачує і переліт, і проживання, і кожного місяця виплачує стипендію у розмірі 125$.

          Детальнішу інформацію можна дізнатись на сайтах: 

          http://www.americancouncils.org.ua/          

          http://vk.com/club11314235

          FLEX складається з 3-ьох турів.

          1 ТУР:

           

          Для того щоб пройти перший тур не потрібно десь реєстуватися достатньо прийти  у певну школу в певний день. 1 тур складається з стандартного тесту з англійської мови. Тест не є складний, але скажу вам зразу, у ньому вам може попастися від самого звичайного Present Simple до Conditional Type 3. Наша завуч казала, що цей тест для нашої школи надзвичайно легкий (я вчуся у спеціалізованій гімназії з англійської мови), тим не менш наскільки я памятаю, минулого року з нашого класу на 1 тур прийшло 5 людей, а пройшла я одна, причому прийшли люди, які англійську знають досить непогано.

          Результати 1 туру дізнатися можна у цей ж день на офіційному сайті.

          Особисто я проходила 1 тур 2 рази. Пройшла і перший, і другий раз. Перший раз я проходила у своєму рідному Львові, а другий раз у Івано-Франківську, бо 1 тур у Львові відбувався 4 листопада, а в цей час у місті мене не було. Скажу вам те що, у Львові ми майже не чекали на свою чергу, а у Івано-Франківську я очікувала близько 2-3 годин. Але, наприклад, Alumni було набагато більше.

          Тест складається з 2-ох частин: граматика + читання.

          У граматиці найчастіше попадаються фразові дієслова, пасивний стан, антоніми, синоніми etc. Про читання скажу вам одне: не старайтесь зразу шукати відповіді, а краще прочитайте хоча б один раз нормально текст. Перший раз мені попався текст про Марію Складовську-Кюрі, а другий раз про сміття, яке вивозили з Лонг-Айленду. Якщо перший текст був нормальний, то другий був просто жахливий. У ньому розказувалось про сміття, яке не хотіли зберігати на Лонг-Айленді (острів у Нью-Йорку) і перевозили у пд штати, бо там дешевша оренда землі. У смітті були знайдені токстичні речовини, тому його перевезли у Мексиканську затоку, де хотіли його і скинути та хтось там не дозволив, тому корабель зі сміттям поплив вверх по Місісіпі та доплив до Брукліну та Квінсу (райони в Нью-Йорку). Там теж сміття не хотіли не тримати, тому сміття повернулось назад на Лонг-Айленд.

          Впринципі, 1 тур не є важким. Тому удачі всім, хто буде його проходити у 2013 році.

          І памятайте головне:  Belive In Yourself!